Ландшафтне освітлення. Освітлення на ділянці

Багатьох замовників турбує  чи є потреба робити світло в саду? Наша відповідь: однозначно ТАК. Далі поговоримо, чому цей елемент ландшафтного дизайну, на нашу думку, є таким важливим.

Ландшафтне освітлення – це освітлення, яке призначене для оформлення парків, садів, приватних дворів та присадибних ділянок. Дане поняття часто плутають з утилітарним освітленням вулиць, жилих районів чи проспектів, але насправді це не так. Відмінність полягає в тому, що окрім освітлювальної функції, переслідується мета декоративного оформлення заданої території. Ландшафтне освітлення дозволяє нам повною мірою насолодитись красою ділянки і в темну пору доби. Тому в сучасному ландшафтному дизайні освітлення є невід’ємним елементом і ознакою того, що увага приділяється не тільки тому, як сад виглядає у світлу пору доби, але і вночі, що також робить проект остаточно завершеним. 

Де найкраще буде виглядати ландшафтне освітлення?

Ландшафтне освітлення – це ефективний спосіб підкреслити чарівність саду, привнести ритм в композиції рослин і тоді планування буде виглядати більш динамічно. Тому що яким би оригінальним не був ландшафтний дизайн, з настанням темряви все це втрачає свої барви та чіткі обриси.

Основні типи освітлення садової ділянки: загальний та акцентний. Перший говорить сам за себе:  тобто використовується для освітлення ділянки по всьому периметру. Як правило прилади, що забезпечують загальне освітлення встановлюються на високих опорах, щоб позбутись сліпучого світла. Акцентне підсвічування робиться задля того, аби підкреслити фокусні точки на окремих елементах в саду. За допомогою такого типу можна придавати різного настрою для різних зон. Адже ні для кого не секрет, що освітлювальні прибори можуть мати різне освітлення, що дозволить зробити зону більш урочисто контрастною або навпаки спокійно нюансною.

При розробці ландшафтний проект в Києві та Київській області, зокрема план-схеми освітлення ділянки, ландшафтні дизайнери компанії Garden Park, визначають головні та фонові елементи, виділяючи фокусні точки, завдяки чому вдається сформувати між усім цим плавні переходи. Створивши правильний баланс двох видів освітлення, можна досягти максимального художнього оформлення території.

Потрібно пам’ятати, що чим красивіший ландшафт, тим цікавіше він перевтілюється з підсвіткою вночі. Грамотне та лаконічне світло зможе освіжити будь-яку заміську ділянку. Однак з іншого боку, навіть на перший погляд звичайний сад, завдяки грі світлових променів, можна змусити стати особливим в темну пору доби і підкреслити основні переваги.

Планування зовнішнього освітлення

Найкраще план-схему освітлення на присадибній ділянці розробляти на етапі ландшафтного будівництва. Так як роботи для влаштування освітлення вимагають викопування траншей, прокладання кабелів, підключення садового освітлення до освітлювальної системи в будинку, а також земляні роботи, які необхідно виконати до етапу вкладання рулонного газону і посадки рослин. Підсвічування території в темну пору доби повинно бути грамотно спланованим, так як надлишок світла може позбавити сад тієї затишної атмосфери, і навпаки його брак приховає всі переваги в темряві. Варто заздалегідь визначитись з кількістю, видом та розташуванням освітлювальних приладів на присадибній ділянці. Також велике значення має не тільки те, як виглядатимуть ліхтарі, але і їхня потужність та кількість світла, яку вони можуть випромінювати. Існує і вибір управління системою нічного освітлення саду. Так вона може бути ручною, автоматичною, з використанням фотоелементів, що реагують на денне світло. Це дасть можливість заощаджувати електроенергію.

Хочеться визначити основні помилки при плануванні ландшафтне освітлення в Києві та Київській області на присадибній ділянці.

1. Занадто багато світла. Основна мета нічного освітлення – створити домашню атмосферу затишку, і аж ніяк не перетворювати темну пору доби на день. Тут насправді існує тонка межа, яку дуже легко порушити. Варто виділити лише основні зони (вхідна зона, доріжки, водойми)

2. В освітленні немає балансу. Одна зона виділяється занадто яскраво, натомість інша на її тлі виглядає пониклою. В результаті складається враження не цілісної картини.

3. Некоректно підібрані моделі ліхтарів. По потужності, по функціональності, по зручності обслуговування. Тому на початкових етапах необхідно розуміти, що саме в ландшафті буде підсвічуватись, яка потужність електроживлення. Чи буде виріб зручний в експлуатації.

4. Дискомфортно дивитись з дому на ділянку. Наприклад, вуличні ліхтарі світять прямо у вікна спальні. Отож, щоб запобігти виникненню помилок та неочікуваних проблем, однозначно варто звернутись до фахівців. Спеціалісти Гарден Парк на початкових етапах при розробці ландшафтний проект в Києві та Київській області враховують особливості ділянки, щоб у майбутньому Ви мали можливість насолоджуватись якісним результатом виконання робіт. Отож, щоб запобігти виникненню помилок та неочікуваних проблем, однозначно варто звернутись до фахівців. Спеціалісти Гарден Парк на початкових етапах при розробці ландшафтний проект в Києві та Київській області враховують особливості ділянки, щоб у майбутньому Ви мали можливість насолоджуватись якісним результатом виконання робіт.

Вибір ліхтарів

На сьогоднішній день під будь-які потреби ландшафтного освітлення території є можливість підібрати відповідний тип ліхтарів. Як зазначалось вище, вони можуть бути утилітарного призначення, для підсвічування декоративних об’єктів, а також для створення різних світлових ефектів. Самі по собі світильники можуть бути абсолютно непомітними вдень, або ж навпаки служити декоративним доповненням композиції з рослин. Розглянемо деякі їх види:

• Садові прожектори. Застосовуються для того, щоб спрямувати освітлення, тим самим закцентувати увагу на визначену рослину, яка цікава своїми декоративними властивостями, або ж садову скульптуру чи водойму.

• Вбудовані тротуарні світильники. Монтуються в тротуарну доріжку, сходи чи підпірну стінку. Грунт, асфальт – незалежно від матеріалу вони будуть гармонійно виглядати.

• Гірлянди. За допомогою них вдається надати особливого затишку і святкового настрою для будь-якої зони відпочинку на ділянці. Однак варто зазначити, що самі по собі гірлянди не є джерелом освітлення, і з настанням темряви не здатні стати повною заміною вуличним ліхтарям. Їх світло носить переважно декоративний характер.

• Маркувальні. Призначені для кріплення в грунт, мають розсіяне світло. Використовуються для маркування доріжок, місць для паркування тощо. 

• Світильники у вигляді кулі. Останнім часом все більше набирають популярності в ландшафтному освітленні. Вони однозначно стануть прекрасним вибором для створення спокійної підсвітки саду, яка подібна невимушеному місячному сяйву. Тобто ліхтарі такого плану можна без проблем інтегрувати в будь-який природний ландшафт.

Створюючи ландшафтний дизайн в Києві та Київській області, спеціалісти Garden Park для довершення проекту відразу продумують і ландшафтне освітлення. Це дозволяє уникнути багатьох непередбачуваних моментів та небажаних фінансових затрат для замовника у майбутньому в тому випадку, якщо ландшафтне освітлення не передбачити відразу.

Садові доріжки Київ

Важко уявити ландшафтний дизайн в Києві та Київській області без розміщення доріжок на ділянці. Оскільки влаштування дорожньо-стежкової мережі створює транспортну і пішохідну основу території, без них неможливо досягнути художньої довершеності і цілісності проекту. 

Садові доріжки – один з найважливіших елементів у саду. Основне їх призначення, звичайно функціональне. Вони виступають для сполучення основних зон саду, в той же час слугують для їх відокремлення. Однак не менш важливим є і їхній естетичний вигляд. Конфігурація доріжок, які будуть влаштовані на території, їх правильне розміщення розробляється ще на етапі ландшафтного проектування. Планування дорожньо-стежкової мережі здійснюється і з урахуванням рельєфу, перепадом висот на території тощо. Необхідно пам’ятати головну істину, що сад – це динамічний об’єкт, який постійно зазнає перетворень та змін. В залежності від призначення в доріжки в ландшафтному дизайні поділяються на головні та другорядні, утилітарні та декоративні, плавні чи з гострими кутами, вузькими або ж широкими. Сьогодні хочемо розповісти про покрокові доріжки.

Такий елемент декору наче блискавка увірвався в топ-тренди ландшафтний дизайн в Києві та Київській області. Виглядає по-стильному, по-свіжому, по-сучасному, в той же час не обтяжуючи простір. Зважаючи на те, що в повсякденному житті жителів міста оточує суцільний асфальт та бетон, їх використання замовники у себе на присадибній території воліють звести на мінімум. В такому разі варіант влаштування покрокової доріжки стане найбільш влучним, і прекрасною альтернативою класичним доріжкам з тротуарної плитки.

Покрокові доріжки – популярний та цікавий вид мощення. Свою назву отримали завдяки особливій техніці мощення. Воно здійснюється за допомогою окремих плит, між якими залишаються зазори для газону. Їх влаштування доречне в місцях з невисокою інтенсивністю ходьби. Для прикладу це можуть бути доріжки до гойдалок, басейну чи стежка для прогулянки по красивих місцях. 

Основні переваги таких доріжок:

1. На ділянці залишається максимум озеленення. Доріжка виглядає легко і втоплена в зелень газону. 
2. Не загромаджує простір, надає композиційного ритму простору, чого не можна сказати про звичайні доріжки.
3. Не потребує великих вкладень задля влаштування основи.
4. Не потребує проектного рішення для відводу води з поверхні мощення, а також монтажу бордюру по краях. 
5. Кожна плита вкладається окремо, за рахунок чого є можливість вкладати плити різного формату, розміру і на різній відстані одна від одної, під різним кутом, зі зміщенням повороту, при цьому втілюючи будь-які ідеї замовника та ландшафтного дизайнера.

Враховуючи вищезазначені переваги, ландшафтні дизайнери в Києві та Київській області компанії Garden Park стараються знайти для них місце в кожному проекті. Нам подобається таке мощення за можливість зберегти природний вигляд саду та інтегрувати в плитку зелень. Єдиний нюанс покрокових доріжок в тому, що вони слугують прикрасою саду. По них можна гуляти, вони ваблять зір, але навантажувати їх частими проходами, як звичайні паркові доріжки, не варто.

Технологія вкладання покрокових плит доволі проста. Можна виділити два основних моменти: вкладання здійснюється по грунту на ділянці або ж безпосередньо по газону. В першому випадку основу необхідно зробити по під усю площу доріжки, щоб доріжка не «ввійшла в грунт». Якщо їх вкладання планується в газон, то основу роблять під кожну окрему плиту. Зазвичай відстань між центрами плит складає 60 см – це довжина кроку дорослої людини. Після того, як доріжка розмічена, розкладаються плити, що дає можливість пройтись по доріжці і зрозуміти наскільки вона зручна. Коли розташування покрокової доріжки на об’єкті затверджено і процес її вкладання зрозумілий, постає нове, не менш важливе питання:

Як обрати матеріал для покрокової доріжки?

Вибір матеріалу має важливе естетичне значення в ландшафтний дизайн в Києві та Київській області.  Зважаючи на це, необхідно пам’ятати, що матеріал для покрокової доріжки повинен гармонійно поєднуватись по кольору і фактурі з основними об’єктами на ділянці, такими як оздоблення будинку, паркану, альтанки чи кострища. Потрібно дотримуватись вимог вибраного стилю проекту. Окрім естетичного значення, важливо керуватись і тим, наскільки довготривало матеріал буде витримувати всі навантаження та вплив зовнішніх погодних факторів. Міцність, зручність пересування є основними практичними ознаками, які мають бути властиві матеріалу при виборі для влаштування покрокової доріжки.

Основними матеріалами для влаштування покрокової доріжки є:

• Камінь природного походження (піщаник, граніт).
• Плити з бетону.
• Плити з геокераміки.

• Обпалене дерево.

На сьогоднішній день існує велике різноманіття вибору різних форм і видів задля влаштування покрокової доріжки. Але якщо порівнювати матеріал по довговічності, то для прикладу, використання обпаленого дерева буде не настільки довготривалим, аніж плити з натурального каменю чи геокераміки, а будуть потребувати заміни кожні 7-10 років. 

Для того, щоб не помилитись із зручним та функціональним плануванням доріжок на Вашій прибудинковій території, а згодом і у підборі матеріалу для її влаштування, варто довірити цю справу фахівцям, які упорядкують Ваші ідеї відповідно до умов ділянки. Спеціалісти Garden Park на основі багаторічного досвіду знають по-перше, яким чином вдало розмістити та реалізувати на ділянці дорожньо-стежкову мережу, а по-друге допоможуть не розгубитись при виборі матеріалу, як з естетичної, так і з практичної сторони.

Багато людей не уявляють собі сад без квітів. На ділянці можуть рости будь-які кущі і дерева, але саме квіти роблять вигляд саду завершеним, дають йому унікальність і виразність. Видів квіткового дизайну території безліч: клумба, рабатка, партер, модульний квітник, ефектні поодинокі рослини і мальовничі групи, а також такі стильові напрями, як бордюр і миксбордер. Саме останні лідирують по барвистості і мальовничості квіткового декорування.

Миксбордер або «змішаний бордюр» надзвичайно популярний при оформленні дач. Такий стан справ має в основі вагомі причини:

• цвітіння протягом усього періоду вегетації;
• багатство барв квітів і листя;
• простота догляду.

Звичайно, створення міксбордера неможливо без знань і досвіду, але при серйозному підході і цілеспрямованому опрацюванні питань навіть новачок в садівництві зможе створити рукотворну квітучу хмару. Основу міксбордера складають квіткові багаторічники з декоративним листям і красивими квітами. Однорічники, дворічники, цибулинні і мелколуковічние виступають в якості додаткових елементів; до них же відносяться невисокі хвойні та листяні чагарникові породи.

Щоб вирішити непросте завдання по створенню єдиної композиції з безлічі квіткових культур, слід керуватися правилами будови міксбордера. Одним з найважливіших кроків є вибір квіткових культур. При складанні списку “кандидатів” виникає маса важливих моментів, нехтування якими обернеться негативними наслідками для квітника.

Вибираємо стиль

Правильно складений квітник демонструє гармонію компонентів і композиційну закінченість. Але не менш важлива співзвучність з іншими елементами саду, в тому числі з будинком і навіть з лавками. Луговий квітник, складений з диких і сортових трав, погано поєднується з особняком в стилі бароко, і навпаки, миксбордер з яскравих помпезних квітів буде дисонувати з будівлею в стилі кантрі. Існуючі класифікації міксбордеров по стильовому напрямку дуже різноманітні, але які саме види займуть місце в саду, вирішувати тільки вам.

Экологічні умови

Щоб квіткові насадження комфортно себе почували, вони повинні бути пристосовані до місцевих умов, перш за все до освітленості, типу і вологості ґрунтів. Світлолюбним культурам, таким, як півонії, буде незатишно в густій ​​тіні дерев, і своє невдоволення вони висловлять відсутнім або дуже обмеженим цвітінням. Для тіньовитривалих (папоротей) тривале перебування на залитому сонцем місці може закінчитися опіком листя.

Слід врахувати і властивості грунту, зокрема, родючість і показник кислотності. Сучасні технології обробки грунту здатні змінювати якість грунту, але все ж не варто вступати в кардинальні протиріччя з природою, намагаючись створити на сухому піщаному грунті квітник з вологолюбних сортів. Вологість грунту визначається рівнем залягання грунтових вод. І це як раз той випадок, коли скористатися плодами прогресу не тільки можна, а й потрібно, вирішивши таким чином проблему перезволоження або нестачі вологи на ділянці.

Головна умова успіху будь-якого квітника – продуманий асортимент, в найбільшій мірі відповідає екологічним умовам ділянки. Краще взяти природу в союзники, а не йти їй наперекір, сподіваючись на могутність технологій. За увагу до умов зростання квіти віддячать відмінним зростанням і прекрасним зовнішнім виглядом. І навпаки, помилково підібрані екземпляри будуть відставати в розвитку.

Сумісність кольорів

Міксбордери роблять монохромними (що складаються з одного забарвлення різних відтінків) або поліцветнимі, куди входить від 2-х до 4-х забарвлень. При виборі головну роль відіграють ваші смаки і бажаний ефект. Безліч колірних варіантів для міксбордера можна відшукати в спеціальній літературі.

Терміни цвітіння

Головна перевага міксбордера складається в безперервному цвітінні. Це досягається підбором видів таким чином, щоб перерви в цвітінні були відсутні. Терміни розпускання квітів відрізняються не тільки у різних видів, а навіть у різних сортів, що належать до одного виду. Першими навесні прокидаються цибулеві, оживляючи пейзаж своїми веселими суцвіттями, в той час як багаторічники ще тільки набирають силу. Не варто нехтувати однолітниками, вони можуть послужити хорошу службу. Хоча час розкриття бутонів у більшості мешканців міксбордера припадає на літні місяці, деякі багаторічники розпускаються восени, або цвітуть повторно.

Висота рослин

Грамотно складений міксбордер завжди багатоярусний і включає високорослих, середньорослих і низькорослих мешканців. Цим досягається відразу кілька цілей: всі квіти добре проглядаються, не сперечаються за воду і місце під сонцем, вільно і правильно розвиваються, утворюючи завершену гармонійну композицію.

Високі квіти складають фон для клумби в цілому. До них відносяться дельфініум, посконник, язичник, айстри і інші. Висота рослин підбирається, виходячи з розташування квітника, від виробленого враження, а також від розміру (зі збільшенням розміру збільшується висота рослин).

Кістяком міксбордера завжди служать яскраві середньорослі культури (аквилегия, астільба, півонії, рудбекія і ін.), які роблять міксбордер декоративним, а їх пишне листя привносить необхідний обсяг. Середньорослі сорти слід вибирати з особливою ретельністю.

Рослини переднього плану – невисокі, що досягають у висоту 20-30 см (ломикамінь, дзвіночки, гвоздики, почвопокривні і ін.). Для них важлива здатність зберігати форму і зовнішню привабливість не тільки під час цвітіння, а й після нього.

Підбирати асортимент слід з урахуванням того, що одні квіти будуть акцентами, інші служать для заповнення простору. Складаючи квітник тільки з акцентних різновидів, в результаті отримаєте вінегрет. Вибираючи квіти по висоті, пам’ятайте, що всередині одного виду є сорти з різною висотою, тому легко підібрати необхідну висоту, не відмовляючи собі в задоволенні висадити сподобалося рослина тільки через невідповідну висоти.

Ніщо так не прикрашає двір, як старі тінисті дерева, але вирощування їх з саджанців розтягується на багато років; поки рослини увійдуть в силу і почнуть радувати вас своєю зеленим листям і буйним весняним цвітінням. Звичайно, комусь подобається сам процес вирощування саджанця, але при цьому доведеться довго чекати, поки він увійде в відповідність з ландшафтом.

Це пояснює зростаючу популярність посадки дерев великого розміру. Велике дерево можна викорчувати і пересадити його протягом декількох годин, і не доведеться десятиліттями чекати, поки воно виросте.

Однак, пересадка дорослого дерева пов’язана з чималими труднощами. Перш за все, не кожне дерево підходить для пересадки в дорослому стані, і не кожне витримає такий стрес. Ще однією проблемою є дорожнеча заходи. Проте, пересадка дорослих дерев виправдана у багатьох випадках, тому розглянемо весь процес з нуля.

Максимальний розмір дерев при посадці залежить від декількох критеріїв:

1. Можливість зрошення. Саджанці рекомендується висаджувати на ділянці, де є можливість поливу після посадки. Також переконайтеся, що ви в змозі обробити дерево самостійно без нанесення йому ушкоджень. Несли належне зрошення неможливо забезпечити протягом рекомендованого періоду після посадки, краще вибрати саджанець поменше для кращої виживаності. Посадка дерева, яке не відповідає можливостям поливу, може закінчитися його загибеллю.
2. Дренаж ділянки також необхідно враховувати при виборі розміру дерева для посадки. Великогабаритні молоді саджанці погано приживаються на вологих ділянках, так як коріння в нижній частині кореневої грудки можуть бути занурені в воду. Це може нашкодити дереву, убивши більше глибоке коріння в кореневому кулі. Дрібні дерева мають менший діаметр кореневої грудки і краще підходять для посадки на вологих ділянках. Якщо все ж необхідно висадити великомірні саджанці на погано дренированій ділянці, краще придбати дерева з невеликим кореневою грудкою, наприклад, вирощені в низькому контейнері. Можна також посадити рослину на піднесеність, щоб уберегти коріння від води.
3. Боротьба з бур’янами і мульчування. Якщо ріст бур’янів не контролюється хімічно або за допомогою мульчування, маленькі саджанці стануть найкращим вибором. Великі дерева довше приживаються, в цей час бур’яни можуть відібрати значну кількість води. Невеликі дерева приживаються швидше, отже, успішніше конкурують з бур’янами.

Від чого залежить успіх?

Оптимальне співвідношення діаметра стовбура до діаметру земляного кома – 1:10. Вийняте з землі дерево, повинно зберегти достатню кількість кореневої маси, щоб забезпечити заповнення вологи, що втрачається при випаровуванні через листя. Це пояснює, чому показники виживаності зменшуються влітку і збільшення в холодні осінні місяці, коли випаровування нижче. Для поліпшення приживлюваності в весняно-літній період можна розпорошувати на листя спеціальні речовини, що зменшують випаровування.

Крім того, при пересадці слід враховувати породу дерева. Вічнозелені, наприклад, ялина, приживаються зазвичай краще листяних порід за рахунок більшої морозостійкості і неглибокої кореневої системи. Деякі листяні породи, наприклад, дуб або горіх, мають глибокі стрижневі корені, які неможливо не зашкодити при пересадці. Тому їх відновлення триває набагато довше.

Ще більше ускладнює справу сухий, кам’янистий ґрунт, що перешкоджає росту дрібних коренів вглиб, в той час як на багатих суглинках коріння ростуть в довжину дуже добре.

Глибока коренева система створює механічні проблеми. Не всяка машина зможе відсікти корінь на достатній глибині, іноді розрив відбувається при підйомі земляного кома близько до поверхні.

Жоден з перерахованих вище факторів не виключає можливості пересадки дерев великого розміру, але є питаннями, які вимагають детального обговорення. Деякі дерева доцільніше висаджувати у вигляді саджанців.

Догляд за пересадженим деревом

Турбота за новим деревом на вашій ділянці визначає шанси не його виживання, особливо в перший, вирішальний рік. Дуже важливі при цьому два основних моменти: правильна установка дерева і закопування шва між кореневою грудкою і навколишнім грунтом. Необхідно гарненько утрамбувати ґрунт навколо шва, після чого рясно полити ділянку водою. При появі в землі тріщин або розривів процес необхідно повторити.

Достатня кількість води – це дуже важливий фактор. Вбити дерево може як недолік, так і надлишок вологи, потрібно уважно стежити за тим, щоб грунт навколо дерева завжди залишалася вологою. Тут багато що залежить від типу грунту. Важкі глинисті грунти погано вбирають воду, але довго її утримують, тому полив повинен бути нечастий, але рясний. Якщо вода вбирається швидко, кількість поливів можна збільшити.

Після того, як дерево висаджено і засипано, необхідно дуже добре полити його. На негліністих грунтах ретельний полив потрібно повторити через кілька днів.

А ось з добривами необхідно почекати до майбутнього вегетаційного сезону. Ваша початкова мета – це не зростання дерева, а зцілення коренів. Краще додати кореневої стимулятор, причому робити це потрібно на етапі засипання шва з одночасним поливом.

Скільки коштує пересадка крупномірів на ділянку?

Місцеві умови можуть дуже сильно відрізнятися, тому неможливо конкретно сказати, скільки доведеться заплатити за посадку зрілого дерева у вашому дворі. Основні статті витрат – покупка самого дерева і транспортування його до ділянки. Можливо, ви захочете пересадити вподобане дерево, що росте неподалік, або ж купите його в розпліднику. Витрати в цьому випадку будуть зовсім різні.

Що стосується вартості перевезення дерева, то тут все залежить від відстані. Впливає і такий фактор, як стан доріг. Деякі перевізники збільшують ціну доставки за проїзд по бездоріжжю, що позначається на стані транспорту.

Сад ніколи не буде повноцінним без трави. Інтенсивний ритм сучасного життя залишає мало можливостей для підтримки живого газону в нормальному стані. Саме з цих причин штучне озеленення набуває таку популярність.

Що таке штучний газон? Це поверхню з синтетичних волокон, які виглядають як природна трава. Використовується для домашніх галявин і комерційних майданчиків. Штучний газон витримує значні навантаження, наприклад, в спортивних іграх, не вимагає поливу або обрізки.

Які існують види штучного газону?

Штучні газон різниться по сорту, довжині і кольором. Якість штучного покриття залежить від марки, яка визначається щільністю і густотою дерну. Що це дає? Високоякісне покриття з високим ступенем достовірності відтворює пружність і реалістичність живий трави. Крім кількості травинок на квадратний дюйм, якість також визначається довжиною трав’яного покриву. Деякі люди вважають за краще високорослу траву на галявині, в той час як іншим симпатично коротший підставу, яке підходить для ігрових майданчиків та обладнання.

Колір може бути важливий при виборі місця, де буде покладено штучний килим, будь це сад або дитячий майданчик. Наприклад, для сильно затемненої ділянки краще вибирати яскравий газон. Якщо, навпаки, занадто багато світла, підійдуть насичені зелені тони, які зможуть додати глибину ландшафту. На вибір кольору штучного дерну може вплинути такий фактор, як галявини сусідів, де використовується природна трава, якщо ви не хочете, щоб ваш газон відрізнявся.

Чому штучний газон сьогодні на рівних конкурує з живим?

Назвемо декілька найбільш вагомих причин:

1. Низькі експлуатаційні витрати. Укладання живого дерну і його подальше утримання, зокрема, регулярний покіс і полив, вимагають чималих витрат. Вкладені кошти часто не встигають окупитися за термін життя трави, а це прямий шлях до збитків. У той же час штучний газон дозволяє заощадити суму на витрачання води, ремонті газонокосарок, придбання добрив та інших недешевих атрибутів догляду за газоном.
2. Час. Всім відомо, що час – це гроші, тому чим більше у вас часу, тим краще, чи не так? Підтримка традиційного газону вимагає значної кількості часу на догляд. Час, який ви віддаєте підтримці газону, ви відбираєте в роботи, сім’ї та відпочинку. Система поливу, яка працює у дворі, також вимагає часу, особливо якщо вона не оснащена автоматичним таймером. Штучний газон допоможе звільнити час, який витрачається даремно, для більш приємних занять – хобі або відпочинку з сім’єю і друзями.
3. Екологічність. Бажаєте внести свій внесок у поліпшення навколишнього середовища? Штучний газон допоможе в цьому. Добрива і інші види забруднюючих речовин можуть завдати непоправної шкоди екосистемі і навіть негативно впливати на здоров’я людей. Штучний газон не потребує обробки добривами, що призводить до безпеки навколишнього середовища. Крім того, відмова від використання газонокосарки дозволить не забруднювати повітря викидами бензинових парів.
4. Неймовірна міцність. Живі зелені насадження легко пошкодити, особливо при інтенсивному бігу і заняттях спортом. Штучний газон набагато більш стійкий до подібних дій. День за днем, тиждень за тижнем, місяць за місяцем він буде залишатися однаково пишним і свіжим, не вимагаючи заміни протягом багатьох років.
5. Простота в обслуговуванні. Одна з найбільших складнощів у догляді за живою травою – підтримка її на певній висоті, а також боротьба з бур’янами. Ці заходи віднімають більшу частину часу в підтримці спортивних майданчиків або газону біля будинку. Синтетична трава дивно легка в обслуговуванні. Вона не росте, тому ніколи не потребує підрізання. Після установки вона може служити невизначений термін.
6. Безліч варіантів. Ще одна чудова властивість синтетичного газону полягає в тому, що він доступний в найрізноманітніших кольорах і конфігураціях. Ви зможете легко знайти штучний газон, який буде гармонійно доповнювати ваш об’єкт і виглядати при цьому максимально природно. На відміну від натуральної трави, ви самі можете формувати вигляд свого газону, і вам ніколи не доведеться турбуватися про те, що він зів’яне на сонці або втратить свій вигляд.
7. Відмінна якість поверхні. Синтетичний газон – переважно спортивна споруда, що передбачає гладку, рівну поверхню, зручну для занять улюбленими видами спорту. Унікальність штучного газону в тому, що він дає міцну опору і дозволяє впевнено почувати себе на рівній поверхні, а при падінні отримувати менше травм.
8. Універсальність. Штучний газон придатний для створення будь-якого майданчика – вигулу для собак, спортивної або дитячого майданчика. Її можна встановити практично в будь-якому місці – в приміщенні, в затемнених ділянках таблиці, і навіть на даху – якщо ви можете собі це уявити.
9. Безпечний для дітей. Найсильнішим аргументом для багатьох людей при виборі штучного газону є його безпека для дітей. Діти можуть спокійно грати на м’якій штучній траві. Штучний дерен розроблений за допомогою спеціальних матеріалів і тому не має жодних шкідливих хімічних речовин або інгредієнтів, які можуть завдати шкоди дітям. Це гарантує ваш душевний спокій і можливість відпочити в тиші, поки дитина грає на вулиці.
10. Застосуємо для домашніх тварин. Штучний газон відмінно підходить для домашніх тварин, оскільки штучній траві не потрібні пестициди, гербіциди і добрива. Газон легко миється, крім того, тварини не зможуть вирити на ньому яму. Найкраще властивість синтетичної трави полягає в тому, що будь-які забруднення і запахи легко прибрати, поливаючи водою зі шланга.

Альтернатива, яка виконує всі функції ідеального газону

Штучний газон пропонує багато переваг для домовласників, власників комерційної нерухомості, власників земельних ділянок. Це сучасне і високотехнологічне покриття дозволяє людям присвячувати більше часу відпочинку за рахунок мінімізації рутинних операцій, необхідних для підтримки газону в нормальному стані.

Синтетичний газон вимагає мінімального технічного обслуговування, при цьому красиво виглядає і відмінно функціонує цілий рік. У той час як природна трава для підтримки привабливого зовнішнього вигляду вимагає таких рутинних операцій, як підрізання, полив і підгодівля. Штучна трава не потребує жодної з цих операцій. Штучний газон будь-якої площі завжди виглядає чудово.

Власники дачних ділянок нерідко стикаються з великою кількістю ґрунтової вологи. Причина цього в високому заляганні грунтових вод. Для вологолюбних рослин такі умови сприятливі, але не всі садові мешканці входять до вологолюбивих типів. На багатьох кольорах, чагарниках і плодових деревах згубно відбивається надлишок води. Але найбільша неприємність полягає в тому, що близько розташовані грунтові води створюють безліч проблем при зведенні будинків. Під впливом волості руйнується фундамент, стіни вкриваються пліснявою, а в підвалі будинку з’являється вода.

Уникнути всіх цих неприємностей допоможе дренаж.

У яких випадках необхідний дренаж?

1. При високому рівні грунтових вод. При облаштуванні на новій ділянці в числі перших заходів потрібно з’ясувати, наскільки глибоко під землею проходять водоносні шари. Глинистий грунт – вагомий привід для пристрою дренажу, так як глина майже не вбирає воду, створюючи на ділянці підвищену вогкість після опадів.
2. При похилій ділянці. Вода, стікаючи по схилу в одному напрямку, буде застоюватися. Запобігти розмиванню ґрунту зливовими потоками допоможуть поперечно прокладені канали для збору води, що виходять в зливову каналізацію.
3. Якщо ділянка розташована в низині і збирає воду, що стікає з навколишніх схилів. В даному випадку водовідвідні канали потрібно влаштовувати навколо території.
4. При рівній, без схилів, поверхні, де вода не стікає, а повільно просочується вглиб. Тут знадобиться ціла мережа водовідвідних каналів, що охоплюють всю територію.

Дренаж покликаний захистити фундамент будівель від згубного впливу вологи. Грамотно виконаний, він дозволить уникнути неприємностей в майбутньому.

Перед початком робіт необхідно з’ясувати, який тип дренажу підходить для конкретної ділянки.

Відкритий дренаж

Це замкнута система траншей, оточуючих проблемну зону. Їх функція – збір і відведення надлишкової вологи в окремий резервуар під час злив і танення снігу. Облаштування дренажу відкритого типу нескладно і досить бюджетно. Траншеї мають приблизно однакову ширину і глибину, яка становить 50-60 см; неодмінною умовою є нахил в сторону дренажного колодязя і вихід до з’єднаної з ним центральної траншеї.

Оскільки в траншеї просочується вода з навколишнього ґрунту, краще зробити її стінки злегка похилими, щоб полегшити стікання вологи.

Перевірити правильність виконання дренажу можна наступним чином: налити воду в траншею і подивитися, як вона себе поведе. Якщо з будь-якого місця траншейною мережі вода прямує до колодязя – це однозначний показник правильного пристрою системи. Якщо спостерігається застій, ухил потрібно збільшити. Найбільш ефективний цей спосіб на похилих ділянках.

Закритий дренаж

Рекомендований при дуже близьких грунтових водах, що створюють загрозу затоплення підвальних приміщень або загибелі насаджень. Найкраще підійдуть перфоровані труби. Даний спосіб дренажу по виконанню складніше попереднього.

Першою операцією стане риття трубопровідної канави. При глинистому грунті слід орієнтуватися на глибину 60-80 см, на суглинках глибина збільшується ще на 10-15 см, а на піщаних грунтах може досягати до 1 метра. Дно траншеї покривається шаром щебеню або гравію. Потім укладаються перфоровані труби, куди буде просочуватися вода. Після чого траншея засипається піщано-гравійної сумішшю, добре проводить воду. Зверху насипається грунт і укладається дерен.

При закладці закритого дренажу необхідно виконати дуже важлива умова: труби повинні розташовуватися нижче за рівень промерзання грунту. Якщо дренаж будується з метою відведення підземних вод від будинку, то він повинен пролягати нижче рівня фундаменту. Також, як і при облаштуванні відкритого дренажу, пам’ятаємо про ухил в бік дренажного колодязя, встановленого на краю ділянки.

Дренажна труба (дрена)

Дрени бувають керамічні, цегляні, азбестоцементні, кам’яні, пластмасові. Керамічні труби – це вчорашній день, сьогодні вони практично не використовуються, хоча служити можуть дуже довго: в старовинних дворянських садибах знайдені керамічні дренажні труби, справно функціонують понад 150 років.

Азбестоцемент небезпечний з екологічної точки зору, багато європейських країн відмовилися від його використання. Кам’яні або цегляні дрени надійні і довговічні, але їх облаштування обходиться досить дорого.

Розумним компромісом між ціною і якістю виглядають пластмасові гофровані труби з перфорацією, які зараз встановлюються повсюдно. Перфорація сприяє проникненню води всередину труби. Діаметр стандартної дрени – 50-160 мм, центральної – до 200 мм.

Дренажний колодязь

Це необхідний елемент будь-дренажної системи – відкритою або закритою. Його можна зробити із залізобетону або пристосувати цільну пластикову ємність. Накопичується вода стане в нагоді для поливу дачних рослин.

Для чого взагалі потрібен дренажний колодязь? Справа в тому, що вода в дренах містить дрібні частинки, що пройшли крізь кілька природних фільтрів. Для звільнення системи від наносів і потрібні резервуари-відстійники. Потрапивши в колодязь, зважені частинки опускаються на дно. Крім того, колодязі сприяють промиванню водовідвідних труб, а також виступають регулятором роботи мережі.

Колодязь краще робити в місці з’єднання траншей або дренажних труб. Обов’язкова наявність міцної чавунної кришки. Краще, якщо дренажних колодязів не один, а два або кілька. Крім колодязів-відстійників, потрібні ще 2-3 контрольних колодязя; вони будуть служити визначниками рівня грунтових вод. Контрольні колодязі – окремі, відокремлені споруди, розташовані в найбільш низькою і найбільш високою точках дренажної системи, а на великій території окремий колодязь роблять посередині. Зазвичай вони пластикові, але зустрічаються і бетонні.

Промив дренажної системи

Дренажна система потребує регулярного обслуговування. Зокрема, необхідною і дуже важливою операцією є періодичний промив системи. Для цього використовуються вертикальні труби, які встановлюються в місцях повороту траншей або вигинів труб.