Дренаж і його роль в створенні саду

Власники дачних ділянок нерідко стикаються з великою кількістю ґрунтової вологи. Причина цього в високому заляганні грунтових вод. Для вологолюбних рослин такі умови сприятливі, але не всі садові мешканці входять до вологолюбивих типів. На багатьох кольорах, чагарниках і плодових деревах згубно відбивається надлишок води. Але найбільша неприємність полягає в тому, що близько розташовані грунтові води створюють безліч проблем при зведенні будинків. Під впливом волості руйнується фундамент, стіни вкриваються пліснявою, а в підвалі будинку з’являється вода.

Уникнути всіх цих неприємностей допоможе дренаж.

У яких випадках необхідний дренаж?

  1. При високому рівні грунтових вод. При облаштуванні на новій ділянці в числі перших заходів потрібно з’ясувати, наскільки глибоко під землею проходять водоносні шари. Глинистий грунт – вагомий привід для пристрою дренажу, так як глина майже не вбирає воду, створюючи на ділянці підвищену вогкість після опадів.
  2. При похилій ділянці. Вода, стікаючи по схилу в одному напрямку, буде застоюватися. Запобігти розмиванню ґрунту зливовими потоками допоможуть поперечно прокладені канали для збору води, що виходять в зливову каналізацію.
  3. Якщо ділянка розташована в низині і збирає воду, що стікає з навколишніх схилів. В даному випадку водовідвідні канали потрібно влаштовувати навколо території.
  4. При рівній, без схилів, поверхні, де вода не стікає, а повільно просочується вглиб. Тут знадобиться ціла мережа водовідвідних каналів, що охоплюють всю територію.

Дренаж покликаний захистити фундамент будівель від згубного впливу вологи. Грамотно виконаний, він дозволить уникнути неприємностей в майбутньому.

Перед початком робіт необхідно з’ясувати, який тип дренажу підходить для конкретної ділянки.

Відкритий дренаж

Це замкнута система траншей, оточуючих проблемну зону. Їх функція – збір і відведення надлишкової вологи в окремий резервуар під час злив і танення снігу. Облаштування дренажу відкритого типу нескладно і досить бюджетно. Траншеї мають приблизно однакову ширину і глибину, яка становить 50-60 см; неодмінною умовою є нахил в сторону дренажного колодязя і вихід до з’єднаної з ним центральної траншеї.

Оскільки в траншеї просочується вода з навколишнього ґрунту, краще зробити її стінки злегка похилими, щоб полегшити стікання вологи.

Перевірити правильність виконання дренажу можна наступним чином: налити воду в траншею і подивитися, як вона себе поведе. Якщо з будь-якого місця траншейною мережі вода прямує до колодязя – це однозначний показник правильного пристрою системи. Якщо спостерігається застій, ухил потрібно збільшити. Найбільш ефективний цей спосіб на похилих ділянках.

Закритий дренаж

Рекомендований при дуже близьких грунтових водах, що створюють загрозу затоплення підвальних приміщень або загибелі насаджень. Найкраще підійдуть перфоровані труби. Даний спосіб дренажу по виконанню складніше попереднього.

Першою операцією стане риття трубопровідної канави. При глинистому грунті слід орієнтуватися на глибину 60-80 см, на суглинках глибина збільшується ще на 10-15 см, а на піщаних грунтах може досягати до 1 метра. Дно траншеї покривається шаром щебеню або гравію. Потім укладаються перфоровані труби, куди буде просочуватися вода. Після чого траншея засипається піщано-гравійної сумішшю, добре проводить воду. Зверху насипається грунт і укладається дерен.

При закладці закритого дренажу необхідно виконати дуже важлива умова: труби повинні розташовуватися нижче за рівень промерзання грунту. Якщо дренаж будується з метою відведення підземних вод від будинку, то він повинен пролягати нижче рівня фундаменту. Також, як і при облаштуванні відкритого дренажу, пам’ятаємо про ухил в бік дренажного колодязя, встановленого на краю ділянки.

Дренажна труба (дрена)

Дрени бувають керамічні, цегляні, азбестоцементні, кам’яні, пластмасові. Керамічні труби – це вчорашній день, сьогодні вони практично не використовуються, хоча служити можуть дуже довго: в старовинних дворянських садибах знайдені керамічні дренажні труби, справно функціонують понад 150 років.

Азбестоцемент небезпечний з екологічної точки зору, багато європейських країн відмовилися від його використання. Кам’яні або цегляні дрени надійні і довговічні, але їх облаштування обходиться досить дорого.

Розумним компромісом між ціною і якістю виглядають пластмасові гофровані труби з перфорацією, які зараз встановлюються повсюдно. Перфорація сприяє проникненню води всередину труби. Діаметр стандартної дрени – 50-160 мм, центральної – до 200 мм.

Дренажний колодязь

Це необхідний елемент будь-дренажної системи – відкритою або закритою. Його можна зробити із залізобетону або пристосувати цільну пластикову ємність. Накопичується вода стане в нагоді для поливу дачних рослин.

Для чого взагалі потрібен дренажний колодязь? Справа в тому, що вода в дренах містить дрібні частинки, що пройшли крізь кілька природних фільтрів. Для звільнення системи від наносів і потрібні резервуари-відстійники. Потрапивши в колодязь, зважені частинки опускаються на дно. Крім того, колодязі сприяють промиванню водовідвідних труб, а також виступають регулятором роботи мережі.

Колодязь краще робити в місці з’єднання траншей або дренажних труб. Обов’язкова наявність міцної чавунної кришки. Краще, якщо дренажних колодязів не один, а два або кілька. Крім колодязів-відстійників, потрібні ще 2-3 контрольних колодязя; вони будуть служити визначниками рівня грунтових вод. Контрольні колодязі – окремі, відокремлені споруди, розташовані в найбільш низькою і найбільш високою точках дренажної системи, а на великій території окремий колодязь роблять посередині. Зазвичай вони пластикові, але зустрічаються і бетонні.

Промив дренажної системи

Дренажна система потребує регулярного обслуговування. Зокрема, необхідною і дуже важливою операцією є періодичний промив системи. Для цього використовуються вертикальні труби, які встановлюються в місцях повороту траншей або вигинів труб.

Write a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *