Ландшафтний дизайн в Києві та Київській області на сьогоднішній день є окремим видом творчої діяльності людини. Для того, щоб розуміти художні питання сучасної ландшафтної архітектури, варто пізнати, яким чином відбувався історичний розвиток даного напрямку.

Формування парків та садів відбувалось протягом не одного тисячоліття.Їх будівництво було зароджене близько чотирьох тисяч років до н.е. уСтародавньму Єгипті. Тоді сади облаштовували біля маєтків заможних жителів, а також біля храмів і палаців. У краях Індії та Персії сади теж говорили про статус власників, створювались при царських палацах та були предметом розкоші.В той же час цей розвиток йшов пліч-о-пліч з іншими видами мистецтва, такими як архітектура, скульптура, живопис, а також література, підкоряючись вимогам соціального устрою та  підлаштовуючись до природи.

Всі здобутки ландшафтного мистецтва вищезгаданих країн Стародавнього Сходу були успішно розповсюдженіна античну Грецію завдяки завойовницьким походам Олександра Македонського. У свою чергу, це відіграло роль у розвитку і Стародавнього Риму, де застосовувались на значно вищому рівні. У нових європейських умовах садове мистецтво продовжувало все більше вдосконалюватись.

Для кожної епохи є характерною власна стильова ознака природних ландшафтів, що відповідає культурному розвитку. Для періоду Середньовіччя притаманні сади замкнутого типу та городи утилітарного призначення. Бурхливий сплеск у еволюції садово-паркового мистецтва припадає на епоху Відродження. У цей період класична регулярність садово-паркового мистецтва досягає своєї вершини насамперед у Франції (XVIIстоліття). На прохання короля Людовіка XVI,геній садівництва Андре Ленотр створює зразок ландшафтного мистецтва,один з найвідоміших архітектурно-ландшафтних комплексів – сади і парк Версаля. Загалом найбільш визначними та ефектними садами даного періоду є сади д`Есте (Італія), парк Сан-Сусі (Німеччина) та багато інших. Варто зазначити, що між садами Стародавнього Світу і парками Франції та Італії простежувалась спільна риса – це чітка геометрія у лініях (регулярне планування). Плавність та вільне планування, завдяки яким можливо підкреслити художню виразність і єдність з природою, притаманне уже для англійських парків. Такі прийоми були запозичені у садах Дальнього Сходу.

Можемо зробити висновок, що в минулому мистецтво ландшафтного дизайну в Києві та Київській області було дуже винахідливим у підході до вирішення специфічних задач. Характер творчості залежав від існуючого місцевого ландшафту, історичних умов, рівня культури, самобутніх особливостей народу.

Що стосується України, то розвиток садово-паркового мистецтва пов’язаний із розповсюдженням бароко, характерною відмінністю його українського різновиду від західноєвропейського є підкреслення народності.Впродовж 18-19 століття відбувається розквіт я регулярного, так і пейзажного стилю в ландшафтній архітектурі. Саме цей період подарував для світу взірці неповторного українського паркобудівництва (парк «Софіївка в Умані).З середина 19 століття темпи будівництва парків знижкуються, і вони змінюються еститчну установку. У влаштуванні нових маєтків більше цінується інтимність та затишок . Як наслідок – змішування стилів у садових спорудах та оформлення композицій з рослин.

Ландшафтний дизайн в Києві та Київській області в сучасному його розумінні зародився в кінці 19 століття, чому посприяв технічний прогрес, який у свою чергу призвів до глобальної урбанізації. На сьогодні в ландшафтному дизайні в Києві та Київській області спостерігається повернення до природності. На піку популярності зараз сади у стилі «натургарден» та еко-сади. Садове мистецтво набуло різноманітних інтерпретацій – озеленення дахів, стін хмарочосів тощо.